Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
Часть 1: Погружение в мир наркотиков
Однажды, когда я еще был простым парнем из обычного района, я попал в этот безумный мир наркотиков. Это было как закладка, которая навсегда изменила мою жизнь.
Сначала я думал, что это было просто пустое любопытство, но потом я понял, что наркотики позволяли мне почувствовать себя независимым и свободным. Они были моим путем к ускользающему счастью и искушению, ведь все, что нужно было сделать, чтобы погрузиться в этот сумасшедший мир, это просто взять их в касание.
Вначале я пробовал разные вещества, но когда я впервые купил метадон, я понял, что это было то, что мне нужно. Он давал мне такой прец, что я чувствовал себя богом. Метадон, или транки, как его еще называют, был моим компаньоном, моей опорой в этом безумии.
Часть 2: Поиск и нахождение на своем пути
Но чтобы получить этот прец, мне нужно было всегда быть на измене. Я ходил по улицам, обращаясь к своим связям, в поисках следующей дозы. Я знал, где искать и к кому обратиться. Это был мой подпольный мир, где находились те, кто знал, как достать то, что мне было нужно.
Иногда я был вынужден спускаться на самое дно этого бездонного колодца. Я искал надежных людей, которые держали свои слова. Один сучок шприц и моя боль была преодолена, заменена удивительным прецом, который заставлял меня чувствовать себя живым.
Именно в такие моменты я часто использовал фольгу. Она становилась моим надежным партнером, позволяя мне пережить этот мир наркотиков. Когда я накрывал фольгой свою порцию метадона и проходил через нос дымом, это была магия, которая окутывала меня и уносила в другой мир. Мир, где я мог чувствовать себя настоящим.
Часть 3: Провал и попытка выбраться
Но со временем я понял, что эта свобода имела свою цену. Я потерял всех своих настоящих друзей, оказавшихся не готовыми разделить этот ужасный опыт со мной. Моя семья была на грани разрушения, и я понял, что наркотики взяли у меня все, что было дорого и значимо. Я был полностью поглощен этим миром, и это страшно. Я понял, что независимость и свобода находятся в других вещах. Им я рассказал свою историю, и они помогли мне понять, что я не одинок. С тех пор я начал встраивать новые привычки в свою жизнь: спорт, музыку, чтение. Это стало моими закладками, которые помогли мне справиться с трудностями и стать снова независимым и свободным.
Заключение
Меня поглотил мир наркотиков, в котором я искал свое прец. Но я осознал, что настоящая независимость и свобода не находятся в метадоне или любом другом веществе. Они находятся в наших решениях и выборах. Я сделал выбор оставить этот ужас позади и найти новое направление в жизни.
Все мы заслуживаем быть независимыми и свободными от оков наркотиков.